Повні кишені новин

…телевізора нема. Бо жаль часу, очей, дітей, кіловат/годин та сімейного спілкування. В доісторичну епоху джерелом новин слугував «Промінь» на другому каналі дротового радіо, а до того, в сиву давнину мого дитинства, усілякі зашумлені «Радіо Свободи» з «Голосами Америки» на транзисторному приймачі у бабусі, якій слухати усяке таке при дітях було не страшно, бо все одно «штунда».
У радіо найліпша принада у вільному тілі. Тілі слухача. Стоїш собі, миєш посуд, поряд бубнить приймач, і замість розчаровуватись з приводу хвилин дорогоцінного життя, що разом з помиями стікають у каналізацію, пишаєшся своєю обізнаністю і політичною підкованістю. А от за газету радіо гірше не лише тим, що у нього нічого не загорнеш, а ще й тим, що його взагалі не можна в руках тримати, його розклад чомусь з тобою не узгоджують, і часто цікаве бубнять не тоді, коли треба цибулю кришити, а коли терміновий проект… Потім настала новітня історія, за якої навіть місцеві FM станції забруднюють не лише ефір, а й тирнет, і тепер (за наявності бажання і напилка) можна автоматично записувати цікаве з інтернет-віщання, щоб послухати потім.

«Стоп!» — скажете ви. І цілком слушно. Ага, нотатка якраз про подкасти.

Довідка (для тих, кому, раптом, треба)

Подкаст — це плід чиєїсь аудіо- чи відеотворчості, що з певною періодичністю виставляється у інтернеті і повідомляє про вихід нових випусків через RSS. Більше на Вікіпедії.

Натрапити на ці RSS’и можна випадково, наприклад, десь на сайті радіостанцій, а можна на спеціальних шляхетних сайтах (подкаст-терміналах), де подкастери публікують свій мотлох. Україномовних знаю два: podcaster.org.ua та C-Pod. З російськомовних багато всього є на PodFM.ru та Russian Podcasting.

Слідкувати за оновленнями можна практично будь-яким RSS-читачем. Проте тут цілком може виникнути

Проблема

От у мене. Є NoName™ mp3-програвач з чудової Народної республіки. Є купка назбираних подкаст-RSS’ів. Треба програма, що буде їх скачувати, сортувати, заливати на програвач, видаляти старі випуски тощо, не вимагаючи від мене зайвих рухів. Варіантів море: перелік ось, ось та ось.

Рецепт

Яблучний

Найпростішим було б iTunes + iPod (iPhone). Ще, правда, потрібна OSX або Інша®™ операційна система. Одак iTunes не сприймає поробку експлуатованих китайських дітей за справжній пристрій, а про придбання iPod якось поки не йшлось. Ну і ще у мене нема ні OSX, ні Іншої®™.

Домашній

Знадобиться gPodder.

Він вміє працювати зі звичайними програвачами-флешками, з пристроями, що працюють по MTP, з iPod, а ще посилати файли через Bluetooth. Крім того, з нього можна редагувати плейлист на пристрої, якщо програвач це підтримує, видаляти файли з програвача, автоматично видаляти старі випуски подкастів з комп’ютера. Кожен з підписаних каналів може в індивідуальному порядку бути заблоковоний від автоматичного оновления та автоматичного видалення старих епізодів. Дуже класна можливість — виконання якоїсь команди по завершенню скачування (окремого епізоду і усіх нових епізодів). Так, наприклад, можна автоматично обробляти файли, щоб вони грали швидше, чи змінити їхні теґи, чи відіслати усім друзям повідомлення по пошті (;

Класна функція — онлайн-синхронізація списку подкастів між декількома машинами (за бажанням).  Серед стандартних для більшості RSS програм — імпорт та експорт OPML (список підписаних каналів). Експортується усе, при імпорті можна вибрати, що саме. Є можливість знайти нові подкасти, вказавши url з OPML. У gPodder’а є свій такий онлайновий перелік, але можна вказати якийсь сторонній, наприклад Подкасти BBC.

Програма сама не вміє програвати файли (проте можна вказати, яким програвачем грати), не вміє сортувати подкасти по категоріях (але можна давати підписаним каналам які-завгодно імена, а отже  і сортувати), не вміє конвертувати у інші формати (все одно переважна маса подкастів у mp3 і не дуже багато плеєрів уміють грати ogg), і напевно, не вміє вона ще чогось. Але те, що вона покликана робити, робить добре.

Правовірні користувачі беруть програму із репозиторіїв:
apt-get install gpodder
Решті залишається інсталяційний файл із сайту розробника.

В наступних серіях

Хочу поділитися своїми підбірками подкастів на різні теми. За якийсь час по різних місцях назбиралось цікавинок, багато з яких не входять до переліку на спеціалізованих подкаст-сайтах чи у загальнодоступних OPML. Час роздавати. Дочекайтесь, слідкуйте, постараюсь порадувати…

---

P.S. Дещо з того, що слухала бабця, зійшло з середніх хвиль, деякі україномовні служби іноземних станцій позакривались, совєцькі глушилки ефір не псують. А бабуся зі своїм транзистором живе, навіть без подкастів.

Квейковий термінал на всі випадки життя

Нотатка про те, як згори екрану вигулькує чорне напівпрозоре вікно з білими літерками, в ньому ти можеш бути Master of the Universe  (звісно, у міру володіння bash-fu чи іншими тантричними мистецтвами). Ага, як у Quake (і, напевно, багатьох інших цяцьках) — така штука, тиснеш тильду (~), і тобі вигулькує віконце, де можна написати /quit (ну чи щось інше, якщо є час і настрій).

Власне, сама тема особливої нотатки не потребує, бо подібного барахла купа: tilda, yakuake, yeahconsole тощо. Нотатка про те, як у те чорне віконце запхнути усі інші термінали, що грішним ділом запускаються по ходу роботи.

Проблема

Ну бо сидиш працюєш, твоє приховане термінальне віконце гріє своєю невидимою присутністю душу, місця у таскбарі (смужці запущених задач) не займає, при Alt+Tab не показується, — одним словом, веде себе чемно, на очі без потреби не вилазить. Аж тут раптом вкрай щось треба запустити у терміналі, і на тобі! — нове вікно, шмат таскбару захоплено, якийсь непотрібний неспокій на душі, все тобі муляє. І найгірше, що є звичка забирати термінальне вікно з очей зручною комбінацією клавіш. От тільки комбінація пов’язана не з усіма вікнами, а з твоїм чемненьким, і тому її натискання робить не очікуване („зникни з очей, непрошена чорна гидото!“), а рівно навпаки (поряд з чорною гидотою з’являється чорне і слухняне „квейкове“ віконечко).

Єдиною програмою з розряду емуляторів терміналу, що вміє замість нового вікна відкривати закладки у вже запущеному (подібно до сучасних браузерів), виявився roxterm. Як зробити будь-який термінал «квейковим“, підгледів тут. Трішки роботи напилком, і маю елегантне рішення — усе, що запускається у терміналі, запускається у новій вкладці чемного схованого віконця.

Ось скромне намагання показати, як працює:

Рецепт

Частина перша — усі термінали запускаються у нових вкладках у одному вікні:

1. Встановити roxterm
   apt-get install roxterm
2. Зробити скриптик, який би запускав roxterm у новій закладці з усіма переданими йому параметрами. Текст такий:
   

    #!/bin/bash
    ARGS="$@"
    EXEC="/usr/bin/roxterm"
    $EXEC --tab $ARGS
   

3. Зберегти скриптик під зручною назвою у зручному місці, дати право на виконання (якщо зручне місце десь поза домашньою текою, то треба su/sudo). У мене він /usr/local/bin/roxtab.
4. Додати /usr/local/bin/roxtab у перелік альтернатив для x-terminal-emulator і вибрати його, як альтернативу:
   # update-alternatives --install /usr/bin/x-terminal-emulator x-terminal-emulator /usr/local/bin/roxtab 25
   (переостанній параметр — це повний шлях до того скрипта, який додаємо, останній — пріоритет)
   # update-alternatives --config x-terminal-emulator
   (і далі вибрати /usr/local/bin/roxtab зі списку)
5. У своєму стільничному середовищі вказати, що у якості емулятора термінала має бути x-terminal-emulator (у різних DE робиться по-різному, проте зазвичай знаходиться серед налаштувань DE, у мене в xfce4-settings-manager)

Частина друга — зробити підготований у першій частині термінал „квейковим“.

Задля „квейкості“ можна використати вищевказане рішення, або трохи підправлене, як подано нижче:

1. Встановити xdotool
   # apt-get install xdotool
2. Створити скрипт з таким вмістом:
   

    #!/bin/sh
    PID=`pidof roxterm`
    if [ `pidof roxterm` ] ; then
    export TermWID=`xdotool search --all -pid $PID -name "@"`
    export ActiveWindow=`xdotool getwindowfocus`
    if [ "$ActiveWindow" = "$TermWID" ] ; then
    xdotool windowminimize $TermWID
    else
    xdotool windowactivate $TermWID
    fi
    else
    roxtab
    fi
    

   Зберегти його десь у $PATH. У мене він ~/bin/quaketerm.
   Власне, скрипт перевіряє, чи уже запущено термінал, і коли так, то чи є його вікно активним, а відтак або запускає, або активує чи ховає.

3. Назначити клавіші для виклику скрипта. Це можна зробити або засобами стільничного середовища (у мене на XFCE xfce4-keyboard-settings, вкладка Application Shortcuts), або незалежно від середовища за допомогою xbindkeys.
4. Забрати декорації вікна та кнопку/іконку на таскбарі. Для цього поставити devilspie (і за бажанням GUI до нього — gdevilspie)
   # apt-get install devilspie gdevilspie
   Створити файл ~/.devilspie/terminal.ds з таким вмістом:
   

    ( if
    ( begin
    ( is ( window_class ) "ROXTerm" )
    ( is ( application_name ) "ROXTerm" )
    )
    ( begin
    ( undecorate )
    ( focus )
    ( skip_pager )
    ( skip_tasklist )
    ( stick )
    ( geometry "1000x500+140+0" )
    ( println "match" )
    )
    )
    

   Запустити devilspie (або перезавантажитись/перелогінитись)

5. (Необов’язково) налаштувати зовнішній вигляд терміналу на свій смак.