Фокуси для космонавтів та інші героїчні місця

На тиждень з’їздили до родини у Вінницю. Родина рада, ми усі раді теж, однак мова цього разу про принади рідного міста.
Ну так от…

• Виявляється, що для обслуговування космонавтів банки м. Вінниці відкривають спеціалізовані відділення. Ось доказ:

• Тут люблять і шанують давніх героїв:
  
• Активно використовують «зелений» транспорт:
  
• Люблять і шанують усяку мову, вишукуючи наймилозвучніші слова для використання у комерційних цілях:

  

  Тут доречно привести шмат бесіди, підслуханої в електричці між Козятином та Вінницею. Розмова записана у блокнотик одразу, тому можна сподіватись на низький рівень спотворень:
  «Так, дівулєньки, купляємо — щаз розкажу, шо в мене є: Нуга кльова, йомайо, нірвана шоколадна… Ви шо хочте? Йомайо тоже добреньке, ну як хочте Гулівєра, то добре… Так, з вас 6,25 і гривня сємісят. Значить, два додаєм, а потом трицать копієк заберем. Шість двацать пять і два ­— це сім двацать пять, вісім двацать пять, і трицать копієк забрати… А насередині з тими копійками!!! З вас вісім гривень ровно. Ладно, я побігла в слєдующий вагон. Канфет нема, щаз мене разтріляют.»
• У Вінниці вражає кількість нових церков — здебільшого Православних®™ © МП. А от у центрі міста статуя жінки на колоні чомусь не Діва Марія, як у Рівному, а якась вітряна жінка в черевиках. А про що це говорить, точному формулюванню якось важко піддається.

  

  І все ж, своє місто я люблю. Отак от…

обична ігра слoв

 

…сиджу в мікроавтобусі, їдемо селом у Київській області. Водій — пастор декількох християнських громад у навколишніх селях — в значній мірі за допомогою жестів і з величезним запалом добірним суржиком розповідає про низьку духовність і прочій алкоголізм жителів села. У машині я ніби задля того, щоб перекладати. Добре, перекладаю, коли серед жестів з’являється хоч би два зв’язанних слова. Аж от раптом мова пішла про телезалежність населення.

«У ніх тєлєвізар работає 24 часа в суткє. Захажу до нєйо в хату, а в нєйо тєлєвізар на кухні. На міня вона пачті ноль вніманія — адной нагой тєлєвізар смотріт, а другой нагой міня прівєцтвує».

…перекласти не вийшло, сміх вдалось стримати лише через хвилин із десять.