Захотілось оновить Krusader до  версії 2.0. Оновив, але потягнувся з залежностями четвертий KDE (огидна річ, як на мене). Тому вирішено було перейти на XFCE 4.6. У цій версії виправлено було суттєвий баг, що не дозволяв у списку задач в панелях показувати вікна лише з того самого екрану, на якому знаходиться і сама панель.
Процес переходу визвав приємні емоції, перші враження від роботи більш ніж позитивні. Проте з KDE у мене лишилась звичка, з якою не хотілось прощатись. Справа в тім, що ще з Віндових часів я згортаю іноді вікна сполученням WIN+D. Це цілком в писується у зручну схему інших сполучень, що я виробив для себе: WIN+Tab (WIN_Shift+Tab) — наступний (попередній) робочий стіл, WIN+цифра — робочий стіл з відповідним номером, WIN+H — розгорнути вікно горизонтально, WIN+V — розгорнути вікно вертикально, і так далі, усе з клавішею WIN. Проте іноді доводиться користуватись комп’ютерами без таких скорочень, тому скорочення для згортання всіх вікон — Ctlr+Alt+D — забувати не гоже. KDE дозволяв мати два скорочення для будь-якої дії, XFCE цього не дозволяє.
У пригоді стала програма wmctrl (скоріш за все, у репозитарії є). Ця програмка з командного рядка дає всякі виклики, які є зрозумілими різним менеджерам вікон. Зокрема виклик “показати стільницю”.
Швиденький скрипт, який перевіряє, чи показується стільниця, і коли так, то відміняє цей стан, а коли ні, активує:

#!/bin/sh
export DTOP=`wmctrl -m|grep OFF|wc -l`
if [ $DTOP != 0 ]; then
wmctrl -k on
else wmctrl -k off
fi

Зберігаємо десь у $PATH, зробивши цьому файлу chmod +x. У налаштуваннях клавіатури у XFCE можна додати цей скрипт, і вказати, за якою комбінацією буде виконуватись.

Advertisements