остання п’ятниця

4s коментарів

За балконом ніч. Гарно, зоряно і п’ятниця. Дивлюсь крізь ґрати на Касіопею у себе над потилицею (хоча, по правді, так вивернути очі, щоб глянути над потилицею, якось важко; але усе ж зрозуміло) і думаю про життя. Думається якось більше про те, що би такого зготувати на тому тижні, коли піти на тиждень скупитись, що треба дітлахам ще до зими купити і всьо такоє — тобто зовсім не те, про що варто думати на одинці із зорями. Не цікаве, але все одно пишу, бо треба встигнути, бо це ж записи про відкриття, зроблені похапцем, на бігу (чи за злим жартом долі — на балконі). Оце тут на балконі до мене дійшло, що нині остання п’ятниця, коли я — самотній тато двох дітлахів. Завтра десь після четвертої вечора у паспорті цього тата стоятиме штампик, що він більше не самотній. Щоправда, засвідчене штампиком залишиться чисто юридичною формальністю без реальних фактичних підтверджень ще декілька днів, і лиш потім в нашу затишну холостяцьку барлогу прийде люба нам усім трьом гарна дівчина (угу, цей шлюб “старої школи” — без попереднього співжиття і дошлюбних “маленьких радостей”). Але як не крути — пару днів туди, пару сюди, а це останній “вільний” день.
Advertisements

радості, обломи, кінець робочого тижня

14s коментарів

дивна якась видалась п’ятниця. здох “вінт” (ssd) у моєму нетбукові. реальний облом. тепер інтернет тільки за столом, а не у ліжку чи на кухні. ну і щось треба буде робити.

на вулиці потеплішало, зранку гарний туман — це таки приємно, тобто радість.

домовився зустрітись з дочкиним вчителем музики, взяти вправи на час карантину. а вчителів не пускають в школу… знов облом, хоч і менш образливий.

знайшов ноти для ксилофона в онлайні — це приємно. переважно за гроші — це облом. все ж знайшов дві п’єски безкоштовно. скачав midi, скачав pdf, гарно роздрукував — принесу додому. мені радісно, проте хельга вважатиме то обломом точно.

XYLOPHONE

забув забрати з принтера, зрозумів вже вдома… хельга раділа, а обломався, відповідно, я.

братова дружина вислала рекомендоване меню (аби не боліла голова, що б таке приготувати) — це дуже приємно. крім того, ось натрапив на кулінарну книгу холостяка (варте уваги лиш через перелік страв, для досвідченого кулінара нічого нового чи цікавого). ну теж ніби приємно. але треба готувати. щодня. і що тут скажеш?

подзвонив товариш, переказав мені гроші по moneygram. це радість. прийшов у банк “львів” — стався облом. білява пані запросила сісти, довго-довго махала руками над комп’ютером, дзвонила подружкам-колєжанкам спитати явки-паролі, а потім заявила, що доведеться трошечки почекати. після усіх попердніх обломов і взагалі через мій мєрзкій характєр то було якраз саме трошечки більше, ніж я бажав стерпіти. взнав ім’я, написав скаргу начальнику, що відповідає за персонал. мені радість, а облом цього разу вже білявій пані на кінець робочого тижня.

через дорогу у іншому банку усе зробили за три хвилини. без одного і другого (тобто радостей/обломів). просто зробили і все.

відправив обіцяний подарунок — реально приємно.

envlp

повідомив адресата, нежданно “вживу” (gtalk) поспілкувався з оптимістичною львів’янкою — знов приємно. жоднісінького облому.

купив фаршу — завтра буде лазанья. робочому тижню це достойний кінець.

усім гарних вихідних.

Older Entries