…сиджу в мікроавтобусі, їдемо селом у Київській області. Водій — пастор декількох християнських громад у навколишніх селях — в значній мірі за допомогою жестів і з величезним запалом добірним суржиком розповідає про низьку духовність і прочій алкоголізм жителів села. У машині я ніби задля того, щоб перекладати. Добре, перекладаю, коли серед жестів з’являється хоч би два зв’язанних слова. Аж от раптом мова пішла про телезалежність населення.

«У ніх тєлєвізар работає 24 часа в суткє. Захажу до нєйо в хату, а в нєйо тєлєвізар на кухні. На міня вона пачті ноль вніманія — адной нагой тєлєвізар смотріт, а другой нагой міня прівєцтвує».

…перекласти не вийшло, сміх вдалось стримати лише через хвилин із десять.